Виступ на шкільній лінійці до Дня Європи
- “МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ПОВИННО СТАТИ НАДІЙНИМ ТА МІЦНИМ ФУНДАМЕНТОМ
НАРОДОВЛАДДЯ”
- Україна повинна за 10 років увійти до 20
найбільш економічно розвинених країн світу (G 20) .
- Прагнення реального утвердження в Україні
європейських стандартів демократії.
Саме тому курс на європейську інтеграцію визнано поряд з розвитком
місцевого самоврядування одним з головних пріоритетів державної політики
України.Однією з невід’ємних складових цього курсу Президентом встановлено
щорічне проведення в Україні Європейського тижня місцевої демократії (тиждень
включає 15 жовтня - дату відкриття для підписання Європейської хартії місцевого
самоврядування у 1985 році, а також передбачає можливість проведення його
заходів протягом усього року).
Україна є
невід’ємною та органічною частиною Європи. Одним з важливих пріоритетів реалізації державної
політики України є моніторинг та втілення кращих світових практик у галузі
державного управління та місцевого самоврядування, активна участь у роботі
провідних міжнародних та політичних організацій. 9 листопада 1995 р. Україна
набула членства у Раді Європи (РЄ), основній міжнародній політичній організації
Європи. Метою Ради Європи, згідно Статуту, є досягнення більшої інтеграції між
її членами задля збереження та втілення у життя спільних ідеалів і принципів, а
також сприяння економічному та соціальному прогресу. Діяльність Організації
охоплює такі сфери суспільного життя, як права людини, засоби масової
інформації, правове співробітництво, соціальне єднання, охорона здоров’я,
освіта, культура, культурна спадщина, спорт, молодь, місцева демократія і
транскордонне співробітництво, навколишнє середовище і регіональне планування. Міжнародно-правові
документи Ради Європи (хартії, договори тощо), розроблені в Організації та
ратифіковані країнами-членами разом з документами Європейського Союзу,
становлять основу європейської міжнародно-правової бази, закладають підвалини
сучасних європейських демократичних стандартів функціонування країн, сприяють
їх сталому та ефективному розвитку. Положення багатьох з цих документів стали
елементами національного законодавства 47 країн-членів Ради Європи.
Рада Європи
завжди визнавала значимість, яку демократія відіграє на місцевому і
регіональному рівні.
Основним
міжнародно-правовим документом для країн-членів Ради Європи, який містить
стандарти щодо організації управління на місцях на засадах місцевого
самоврядування, є Європейська хартія місцевого самоврядування (ЄХМС). 15 липня
1997 року Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування без
застережень. Відповідно до статті 9 Конституції України, Хартія стала частиною
національного законодавства України, а усі її положення у повному обсязі мають
обов’язкову юридичну силу для України. Органом Ради Європи, на який покладено функції
моніторингу дотримання країнами-членами Ради Європи положень Європейської
хартії місцевого самоврядування та захисту інтересів місцевого самоврядування,
є Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи, заснований у 1957 році.
Офіційний
старт Європейського тижня місцевої демократії (далі - Тиждень) відбувся 15 жовтня 2007 року під час
проведення у Валенсії (Іспанія) 15-ї сесії Конференції європейських міністрів,
відповідальних за місцеве і регіональне управління.
Європейський
тиждень місцевої демократії є щорічною європейською подією, що включає
одночасно національні і місцеві заходи, які проводяться місцевими органами
влади всіх держав-членів Ради Європи для поширення інформації про місцеву
демократію і сприяння ідеї демократичної участі на місцевому рівні.
Головною
метою ініціативи є активізація
процесів розповсюдження інформації щодо принципів, надбань та досягнень
функціонування місцевої демократії в Україні та Європі, сприяння обізнаності
громадян щодо можливостей вирішення питань місцевого значення та їх залученню
до прийняття управлінських рішень. Відповідно до принципів демократичного
розвитку забезпечення, вільного отримання інформації стосовно можливостей
участі громадян у суспільно-політичному житті їх міст та регіонів є головною
передумовою здійснення ефективного та дієвого управління на місцях.
Завданнями
Тижня є
розповсюдження інформації про діяльність місцевих органів влади, ознайомлення
громадян з основними принципами їх роботи, привернення уваги населення селищ,
міст та регіонів до того, що їхня участь у місцевих справах є найважливішим
чинником життєздатності демократії. Поширення інформації про різні форми та
можливості участі в прийнятті рішень на місцевому рівні повинне сприяти
розширенню участі громадян у соціальному, культурному, економічному та
політичному житті. Проведення таких заходів на місцях під єдиним
"гаслом" на всьому континенті має підсилити розуміння того, що
"місцевий" і "європейський" підходи до здійснення
самоврядування не протистоять один одному, а взаємно один одного доповнюють.
Місцева демократія є загальною європейською цінністю та повинна спиратися на
кращі досягнення та практики в галузі управління та демократії.
Субота
– 8.10
1.
Виставка правової
літератури та літератури на Європейську тематику.
2. Проведення загальношкільної лінійки.
Понеділок -
10.10
1. Оформлення
на Європейську тему газет і презентацій.
Вівторок – 11.10
1. Анкетування старшокласників: «Майбутні виборці».
2. Зустріч
із секретарем Хиноцької сільської ради,членом Хиноцького виконкому, депутатом
сільської ради Шеліганом М.Ф. про проведення Виборів в селі Хиночі.
Середа – 12.10
1. Фотоколаж «Демократична Україна».
Четвер – 13.10
1. Круглий стіл «Молодь за демократичні вибори».
2. Підведення підсумків.
Урок
з історії України
для 9 класу на тему:
«Кирило-Мефодіївське братство»
Підготувала:
Вчитель історії
та права
Колодій Р.В.
Хиночі – 2011
Мета: визначити та
характеризувати причини утворення та сутність програмних вимог
Кирило-Мефодіївського братства; порівнювати мету, завдання і форму українського
національного руху з вимогами європейських народів під час революції;
хронологічно співвідносити діяльність Кирило-Мефодіївського братства з подіями
національного руху; оцінювати діяльність П.Куліша, М.Костомарова; аргументувати
власну думку про значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства; пояснювати
роль Т.Шевченка в національній історії.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання уроку: Комп’ютер, відео проектор,картки.
Х і д у р о к у
І. Організаційний момент.
Перевірка домашнього завдання
Бесіда.
1.
Доведіть, що в Україні в
першій половині ХІХ ст.. починається промисловий переворот.
2.
Охарактеризуйте розвиток
торгівлі.
3.
Дайте оцінку урочній
системі.
4.
Охарактеризуйте виступи
військових поселенців в першій половині ХІХ ст..
Робота з картою
За допомогою карти в історичному атласі «Господарство
українських землях у першій половині ХІХ ст..» пояснити спеціалізацію регіонів,
покажіть території, охоплені антикріпосницьким рухом.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1.
Дайте визначення поняттю
«нація».
2.
Назвіть найважливіший
компонент, що перетворює спільноту на націю. Аргументуйте власну думку.
3.
Дайте визначення поняттю
«українське національне відродження». Охарактеризуйте його етапи.
Повторення дат відбувається за допомогою кольорових
листівок на яких, написані дати: ( 1798, 1821, 20-30-ті рр.. ХІХ ст.., 1816,
1833-37 ).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель: на сьогоднішньому уроці ми розглянемо одну з цікавих сторінок історії
України – діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Щодо оцінки діяльності
цієї організації, то науковці й досі не дійшли згоди, чи була це
громадсько-політична організація, чи справжня політична партія? Викриття й
арешт братчиків стали справжньою трагедією для Тараса Шевченка, якого заслали
на десять років в оренбурзькі степи, та історика Миколи Костомарова, якого
заарештували за два дні до весілля. Ця подія в його житті була відтермінована
на 28 років. До того ж, друг та однодумець Микола Гулак не пробачив Костомарову
каяття під час слідства і зневажав відомого історика до кінця життя. Двоє
членів братства Дмитро Пильчиков та Олександр Тулуб напишуть спогади про братство.
Проблемне питання:
Кирило-Мефодіївське
товариство: яким є його місце і роль у національно-визвольному русі.
Перегляд відеофільму « Кирило-Мефодіївці ».
IV. Вивчення нового матеріалу
Упродовж уроку учитель
на дошці, учні в зошиті складають схему «Кирило-Мефодіївське братство».(Додаток 1.)
І. Утворення Кирило-Мефодіївського братства
Учитель пояснює причини формування Кирило-Мефодіївського
братства, мету, ідею, членів та що таке – братство.
ІІ. Програмові документи і громадсько-політична
діяльність братчиків
«Статут слов’янського
товариства св.. Кирила і Мефодія».
«Книга буття
українського народу».
«Братья великороссияне и
поляки».
Робота в групах
Кожна парта має свій документ. Визначити основні функції
та додаткові функції системи.
Бесіда
1.
Інтереси якої соціальної
групи виражало Крило-Мефодіївське братство?
2.
Яка роль відводилася
південнорусам? Яка роль відводилася українцям?
Месіанізм –
(давньоєврейське)вчення про особливу роль певних спільнот, організацій, лідерів
в історії країни чи людства.
Учитель пояснює звідки прийшло до нас месіанство.
Запитання
1.
Чому саме Україна мала
започаткувати справу визволення слов’ян?
2.
Як називається форма
організації суспільного життя, за якої влада належить народу, існує рівний
доступ до влади і рівність громадян?
3.
Як характеризував
братчиків керівник жандармів О. Орлов? Чому він вважав їх шкідливими для
імперії?
4.
У який спосіб товариство
прагнуло реалізувати заявлені у програмних документах цілі?
5.
Як було викрите
Кирило-Мефодіївське братство? (Повідомлення
на листівці. Свідчення М. Костомарова на слідстві).
ІІІ. Місце Т. Шевченка в українському національному
відродженні
Учитель разом з учнями пригадують з уроків літератури про долю т. Шевченка та його
складне життя
Робота з підручником
Проаналізувати і дати висновки щодо ролі Т. Шевченка у
національному відродженні українського народу.
Завдання
Прокоментувати вислови про роль Т.Шевченка, пояснити своє
ставлення до ролі Т.Шевченка в національному русі України.
Запитання
Дайте відповідь, чому за
участь в Кирило-Мефодіївському братстві найбільш тяжко було покарано Т.
Шевченка?
IV. Учасники братства – П. Куліш та М. Костомаров
Заздалегідь підготовлені учнівські повідомлення про цих
діячів.
Робота з підручником
1.
Прочитати текст на ст.. 87-88 та назвати тему його досліджуваних праць.
Чому головним героєм його досліджень був народ? Впливу яких європейських
філософів він зазнав?
2.
З’ясуйте причини розбіжностей в поглядах братчиків?
Завдання за
допомогою прийому «Ланцюжок»(слово-речення-запитання-відповідь)
Слова: Кирило-Мефодіївське братство,
«Книга буття українського народу», слов’янська федерація.
v. Систематизація та узагальнення здобутих знань та вмінь
Учитель спільно з учнями виділяє аспекти
проблеми: «Кирило-Мефодіївське братство: яким є його місце і роль у
національно-визвольному русі».
1.
Порівняти українофільські ідеї Кирило-Мефодіївського братства з російською
панславістською і польською федеративною теоріями.
2.
До якого етапу українського національного відродження належать програмові
вимоги Кирило-Мефодіївців?
3.
Яким би було суспільство, створене за ідеями Кирило-Мефодіївського
товариства?
4.
Які Європейські ідеї відбилися у поглядах Кирило-Мефодіївців?
Учитель узагальнює відповіді учнів.
VI. Підбиття підсумків уроку
Учні, мотивуючи оцінки,
самостійно оцінюють своїх напарників по парті , що працювали на уроці.
VII. Домашнє завдання
1.
Опрацювати $ 14 підручника.
2.
Прокоментуйте письмово оцінку Кирило-Мефодіївців, яку їм дав український
історик Михайло Грушевський, підтвердьте або спростуйте її.
Міні-проект «Молодь за чесні вибори»
Мета: дослідження
учнями-старшокласниками моніторингу проведення виборів; формування компетенції
молоді, що грунтується на досвіді від дослідження; підготовка майбутньої політичної зміни.
В ч и т е л ь. оскільки в Україні існує багато
проблем у виборчій системі, а також згадуючи вибори президента 2010 року, ви –
учні маєте дослідити процес виборів і довести, що в Україні відбулися чесні
вибори.
І етап
Збирання
інформації, опрацювання юридичної бази – ознайомлення з різними матеріалами
виборчого процесу: Конституція України, Закон про вибори, інші
нормативно-правові акти та документи виборчої комісії.
І І етап
Дослідження
зібраної інформації.
ІІІ етап
Проведення
Анкетування та соціального опитування односельців.
IV етап
Аналіз
проведеної роботи учнями.
Матеріали до проведення
міні-проекту «Молодь за
чесні вибори».
Провела:
вчитель
історії
та
правознавства
Хиноцького
НВК
Колодій
Р.В.
Хиночі
- 2013
 |
|||
 |
|||
НУВГП 2011
План
1.
Вступ.
2.
Історичний шлях вузькоколійки.
3.
«Кукушка» сьогодні.
4.
Висновок.
5.
Використана література.
Вступ
На Західному Поліссі - в Рівненській області - працює
найдовша в Україні та всій Європі діюча вузькоколійна пасажирська залізнична
лінія.
Вузькоколійна залізниця, або як її називають поліщуки "Кукушка"
чи просто "Поїздок", їздить щодня. Приміський поїзд №№ 6391 -
6392 курсує за маршрутом с. Антонівка – Зарічне – Антонівка.
З Антонівки
поїзд вирушає о 7.00 і прибуває до смт. Зарічного об 11.05. (головні
зупинки Володимирець о 7.47, Біла - 8.57, Острівськ 9,57). Увага: часу
вийти й купити щось на зупинці немає, зранку купити в Антонівці теж, тому
беріть усе необхідне з собою завчасно.
Назад із Зарічного "кукушка" відходить о 14.03 і прибуває в Антонівку
о 18.05.
Ширина
колії становить 750 мм, поїзд має 4 пасажирські вагони, час у дорозі - 4
години, середня швидкість поїзда 30 км. на год., загальна відстань
маршруту - 106 км, вартість квитка за маршрутом селище міського типу Зарічне
- Антонівка складає близько 8 грн., купити можна у провідниць.
Крім
того, з Антонівки до Зарічного й назад за спеціальною вказівкою (дуже рідко,
переважно на замовлення зі столиці) курсує ще поїзд №N6991-6992.
Історичний шлях вузькоколійки
Вузькоколійка Антонівка - Зарічне в
Рівненській (Ровенській) області на північному заході України - поза сумнівом,
одна з найдивніших і загадковіших залізниць нашої (що була) країни. Належачи
МПС (тепер його українському аналогу - Укрзалізниці), вона була і залишається
"таємною" - в схемах, атласах з.ш., збірниках розкладів і тому
подібне, а також у всіх картах, окрім двох особливих (про них згадано нижче)
вона не позначалася і не позначається. Але це не так – вже відомо як мінімум три схеми, на яких показана
ця ВЗД. На ній десятки дерев'яних мостів, семафори і інша рідкісна техніка. Та,
насамперед, надзвичайним вважається це те, що вона не розділила долю більшості
старих вузькоколійок і дожила до нашого часу, до того ж не маючи вантажних
перевезень і приносячи величезні збитки. Ось це - є, воістину, дивне диво!
Вона представляє
величезний інтерес для всіх, хто небайдужий до залізниці. Проте, судячи з
усього, російські (пострадянські) любителі з.д. сюди в осяжному минулому не
приїзджали, зате були німці, данці, поляки. Схоже, про існування цієї ВЗД
знають лише іноземці! Історія вчить незабувати минулого, тож ця інформація
нетільки цікава, а й повчальна для українців та моїх земляків.
Точну дату
початку будівництва цієї вузькоколійної мережі не вдалося дізнатися, оскільки
вона має більше відношення до залізниць Австро-Угорщини, до якої у ХІХ ст.
західна Україна входила. Орієнтовно будівництво припадає на 1895 рік. Вузькоколійок у той час
будувалося дуже багато,бо вони мали величезне значення для промислового
розвитку Російської та Австрійської імперій. Та поблизу західних кордонів
України,вузькоколійки були важливими в стратегічному відношенні. Та з часом, як
покаже історія, практично всі створені тоді вузькоколійки будуть в кращому разі
перешиті на широку колію, або ж, взагалі, знищені. У 1919 - 1939 ця територія
була окупована Польщею, тоді ВЗД активно використовувалася і мала польський
пересувний склад. Вона виступала пасажирським та товарним транспортом для
жителів Володимиреччини, Дубровиці та Заріччя. Тому що з її прокладанням до
сіл,що простягалися по маршруту вузькоколійки, прийшла Почта, медицина,
пересувні лавки, які дивували товарами навіть з Європи селян з глибинки.Вузькоколійка
забезпечила населення роботою у багатьох сферах, а це значить утримання
багатьох сімей залежало від діяльності ВЗД. У 1941-44 рр. вона була зруйнована війною і в
список першочергового відновлення не попала. Перші її ділянки були відновлені в
1946 році і трохи пізніше. Завдяки "Альбому схем залізниць" 1948 року
нам відомо, якою була довоєнна мережа ВЗД - лінії Антонівка - Хиночі (Хиночи) -
Кухоцька Воля (Кухотськая Воля) і Хиночі - Дубровиця (польськ. Домбровіца -
назви станцій в 1948 ще не встигли перекласти з польського на російський ). Тоді вона все ще вважалась
"відновлюваною" і належала НКПС (нинішньому МПС). Ділянка Хиночі -
Дубровиця так і не був відновленим; проте по інших відомостях, він був закритий
лише в 1950-х роках. Оскільки відпала потреба в переправці деревини на
Дубровицю, де раніше з вузлової ширококолійної станції Дубровиця відправлялась
деревина за кордон, особливо до Польщі та Австрії на переробку.Завдяки цій
вузькоколійці був побудований деревооборобний цех польським поміщиком К.Любомирським
у селі Хиночі у 1913 році.Правда його з приходом «совєтів» перетворили на
державний. І сьогодні цех діє як деревообробний, тільки вже у приватній
власності. Існувала також лінія Дубровиця - Висоцьк (село на р. Горинь в 19 км.
північніше Дубровиці), яка теж недовго проіснувала. Ділянка Антонівка - Кухоцька Воля в 1957 році
передана у власність Сарненському держлісгоспу строком на 10 років.!
У той час
вантажопотік на ВЗ складався в основному з лісу, що заготовлювався в районі
Хиночей і Білого. Конфігурація дороги зазнала зміни: побудована ділянка Тиховіж
- Лохница (17 км.), і незабаром розібрана ділянка Тиховіж - Кухоцька Воля.
Були, ймовірно, і тимчасові вітки і "вуса" в лісосіки. У 1967 році ВЗ
повернулася в структуру МПС, але й після цього її "за інерцією" вже
не позначали в схемах і картах. Відомо лиш дві сучасні топографічні карти, де
вонаприсутня: Волинської області масштабу 1:200 000, надрукованою Київською
ВКФ(тільки ділянка Зарічне – Хиночі, інші станції не позначені), і карта
м.Сарн, надрукованаБілоруським АГП нещодавно, і придбати її можна лише
вм.Мінську на вул.Варвашені, 17 (де ВЗ позначена починаючи з 5км. Від
с.Антонівка). У 1968 році лінія придбала свій сучасний
вигляд - була відкрита 18-кілометрова ділянка від Лохниці до райцентру Зарічне.
У 1970-80 роки паровози повністю замінені тепловозами (до 1972), а старі
пасажирські вагони "PAFAWAG" - на нові ПВ виробництва Деміховського
заводу. В Антонівці побудовано нове депо, перевантажувальний комплекс з широкої
колії на вузьку з великим козловим краном. Вантажний рух тоді був досить жвавим,
перевозилися вантажі зарічнянських підприємств, сушильного заводу в Островське
та ін. Новий пересувний склад - в основному вантажні вагони - поступав з
Деміхово аж до кінця 1980-х рр. Вже на початку "перебудови" в долі
дороги трохи відбулися нові зміни. Поблизу Кухоцької Волі (це село, після
розбирання вітки туди, виявилося в 6 км. від лінії, що діяла до ст. Тиховіж)
було відкрито родовище алмазів. Передбачалася його розробка, до нього збиралися
прокласти лінію широкої колії, перешивши 71 км. ВЗ. На жаль, ці плани не
здійснилися!
Економічна криза
1990-х років спричинила до припинення вантажного руху на ВЗ і поставила під
питання її існування. Управління Львівської з. наполягало на її закритті і
знищенні унаслідок величезної збитковості. Рятують її поки що місцеві власті,
що наполегливо не дають це зробити. Вузькоколійка є практично єдиним засобом
повідомлення із зовнішнім світом для жителів багатьох сіл Володимирецького та
Зарічнянського районів. Останніми роками тут кілька разів влаштовувалися
"екскурсійні" рейси поїздів для любителів залізниць з країн Європи.
Владою Володимирецької райдержадміністрації запланували профінансувати щорічний
під назвою «Бурштиновий шлях» фестиваль на Володимиреччині, де, так звана, в
народі, «кукушка», буде «Поліським трамваєм»для туристів та гостей. Також за
программою «Зелений туризм» «Поліский трамвай» розвозитиме туристів на цікаві
екскурсії по Володимиреччині та Заріччю. І цейпроцес вже пішов. Бо, так звані
туристи з далекого та близького зарубіжжя вже неодноразово відвідували наші
краєвиди.
«Кукушка» сьогодні.
Протяжність лінії від
Антонівки до Зарічного - 105 км. Головна станція - Антонівка. Знаходиться на Києво - Брестській з.д. (по
адміністративному діленню мережі це Львівська "з.д"), у 25 км. від
вузлової станції Сарни. Формально вона об'єднана із станцією широкої колії -
тепер немає ні "Антонівки -Узк"., як це було в 1948 г, ні
Антонівки-2, але фактично знаходиться в стороні від неї. Біля вокзалу ст.
Антонівка є вузькоколійна безвихідь з посадковою платформою, від якої вирушає
пас. поїзд. Дорога, що починається тут, через 300 метрів приводить до депо і
далі - до основної станції, де на багаточисельних дорогах багато років гниють
платформи, криті вагони, цистерни і так далі - не менше сотні одиниць рухливого
складу. Простоює без діла перевантажувальний комплекс з краном. У пасажирській
роботі використовується зазвичай тепловоз ТУ-2, є також ТУ-7 - він перевозить
зазвичай шляховиків - ремонтників. На нім є ШВИДКОСТЕМІР, що ДІЄ, - це останній
діючий пристрій в Європі. У депо стоїть ще декілька ТУ-7 в неробочому стані.
Всі тепловози приписані до... локомотивному депо Ковель. Воно знаходиться в 117
км. звідси, жодної вузької колії там немає, і потрапити туди вони ніяк не
можуть. Пояснити це можна хіба що тим, що Антонівське депо вважається філією Ковельського.
На ВЗ
застосовується електрожезлова система, на станціях (Антонівка, Володимирець,
Біле, Борова, Островськ, Зарічне), що діють, - обмін жезлами. Рейки на всьому
протязі лежать "музейні", ймовірно, трофейні німецькі, з маркіровкою
типу DONAWITZ 1915 MST. Якщо 1915 - це рік випуску, то ВЗ близька до
абсолютного рекорду по старовині використовуваних рейок. Шпали не мінялися
років як мінімум 30 і вражаютьсвоєю витривалістю. Щодня шляховики замінюють
найбільш гнилі шпали на нові дідівським способом - обкопуючи шпалу, витягуючи з
під рейок і заганяючи нову - все вручну, але при таких темпах повністю їх не
замінити і через сто років. Дивно, але при цьому швидкість поїзда по мірках
вузькоколійок вельми висока - середня 26 км/ч, максимальна 55 км/ч.
Антонівка 000,0 км.
о.п.10
км. 009,3 км.
Володимирець 018,7 км.
о.п.Андруга 026,4 км.
о.п.Хиночі 035,2 км.
о.п.Воронки 040,0 км.
о.п.Луко 046,1 км.
Біле 049,9 км.
о.п.Млинок 056,9 км.
о.п.Борова 060,8 км.
о.п.Перекалля 066,1 км.
о.п.Тиховір
1 071,4 км.
о.п.Тиховір
2* 077,7 км.
Островськ 074,1 км.
о.п.Лохніця
1* 084,7 км.
о.п.Лохніця
2 086,7 км.
о.п.Морочне 093,1 км.
о.п.Парська 096,4 км.
Зарічне 105,6 км.
Зупинні пункти,
помічені "зірочкою", існують неофіційно і не вказані в службовому
розкладі. - Д.З.
РОЗКЛАД РУХУ ПАСАЖИРСЬКИХ
ПОЇЗДІВ на 1999 р.
|
П. 6551 |
П. 6553 |
|
П. 6552 |
П.6554 |
|
6:50 |
18:10 |
Антоновка |
15:08 |
02:35 |
|
8:31 |
??:?? |
Белая |
13:59 |
00:39 |
|
10:42 |
22:10 |
Заречное |
11:50 |
22:30 |
РОЗКЛАД РУХУ ПАСАЖИРСЬКИХ
ПОЇЗДІВ на 2003 р.
Надано А. Фетісовим.
Поїзди 6553/6554 слідують по особливому призначенню
|
П. 6551 |
П. 6553 |
|
П. 6552 |
П.6554 |
|
6:00 |
18:10 |
Антоновка |
16:00 |
02:30 |
|
7:52 |
19:57 |
Белая |
14:12 |
00:41 |
|
10:00 |
22:08 |
Заречное |
12:00 |
22:30 |
РОЗКЛАД РУХУ ПАСАЖИРСЬКИХ
ПОЇЗДІВ на квітень 2004 р.
Надано А. Поревим.
|
П. 6551 |
|
П. 6552 |
|
6:45 |
Антоновка |
16:35 |
|
7:27 |
Владимирец |
15:55 |
|
8:37 |
Белая |
14:47 |
|
9:35 |
Островск |
13:47 |
|
10:45 |
Заречное |
12:35 |
Антонівка. Вокзал на
станції відкритий цілодобово. На "амбразурі" каси папірець з розкладом
поїздів (вказані і поїзди ВЗ). Ось розклад поїздів Киево-Брестської залізниці (широка колія), що зупиняються тут: Київ (з:
Львів, п. 659) 2:47, Львів (з: Київ, п.660) 23:07, останні - приміські: Сарни
6:42 (діз з: Маневичі, далі: Здолбунів), 9:10 (з: Антонівка, далі Олевськ),
11:24 (діз з: Ковель), 18:27 (пріг з: Ковель), Ковель (з: Сарни) 6:43 (пріг),
16:44 (діз), Маневичі (діз з: Сарни) 20:42. Зліва від вокзалу - безвихідь УЖД,
неподалік депо. Машиністами тут працюють досить добродушні і можуть дозволити
проїхати в локомотиві, особливо якщо ви цікавитесся вузькоколійкою .
О.п. 10 км.
Переїзд автодороги. Коштує табличка "зупинка локомотиву" і нічого
більш. Володимирець. Станція знаходиться в 3 км. від однойменного райцентру.
Декілька іржавих доріг, семафори, дерев'яна станційна будівля зеленого кольору
з табличкою:
Станцiя ВОЛОДИМИРЕЦЬ
Взк. Львiвська зал. Хиночі. Тут ВЗ повертає на 90
градусів, колись це був трикутник, по якому поїзди з боку Антонівки і Білого
могли вирушати на Дубровицю, не міняючи напрямів руху. Насип убік Дубровиці
добре помітний. Путнього розвитку тепер немає на цім шляху.
Біле (Бiла) - Млинок. На
цьому перегоні знаходиться найбільший на лінії дерев'яний міст через р. Поцуп.
Міст у поганому стані, обмеження швидкості - 5 км/ч, постійно ремонтується (не
дуже зрозуміло, в чому полягає ремонт - колоди заміняють?)
Острівськ. Тутешній
сушильний завод був колись одним з основних вантажовідправників на ВЗ. Тепер -
на жаль...
Зарічне
(Зарiчне). Єдине на УЖД станційна будівля відносно сучасної споруди з єдиним же
(не рахуючи Антонівки) залом чеканя, але в поїзді провідник обелічує всіх!
Поїзд складається
зазвичай з двох, трьох вагонів. Працює освітлення, що досить незвично для
вузькоколійок. Взимку може не опалюватися. Пасажирів багато як на денному, так
і на вечірньому - нічному рейсі. Рідко,
коли на ст. Островськ вагони були відчеплені, оскільки ТУ-2 ламався на о.п.
Морока і вечірній поїзд, не дійшовши до Зарічного, простояв там всю ніч, а
уранішній вийшов з Антонівки з двогодинним запізненням, ведений шляховим ТУ-7.
Тепловоз з вагонами не міг відтягнути застряглий поїзд з перегону, тому їх
довелося залишити на останній перед ним станції, а пасажири перемістилися в
кабіну ТУ-7 і на торцеві майданчики - близько сорока чоловік на одному
тепловозі!
Природа в цих
місцях Волинського Полісся красива: соснові ліси (велика кількість ягелю і брусниці
деколи створює ілюзію північних країв), річки і поля... Основний транспорт тут
окрім вузькоколійки - кінь, запряжений у віз,.
Висновок
Менше двох років тому увагу громадськості як ніколи
привернула вузькоколійка Антонівка-Зарічне – наша, як ми звикли називати,
славнозвісна «кукушка». Проект під назвою «Розробка інноваційного туристичного
продукту «Поліський трамвай» шляхом комплексного використання унікальних
ресурсів Зарічненського та Володимирецького районів» став переможцем
всеукраїнського конкурсу програм розвитку місцевого самоврядування. Здавалося
б, звична «кукушка». Насправді ж вона стала справжньою знахідкою і цікавинкою
для американців та нідерландців, а також справжнім «стратегічним» туристичним
об’єктом.
Проект «Поліський трамвай»
потужним засобом популяризації зеленого туризму на Поліссі. Облюбовані у
туристичному закордонні агрооселі вже з’являються й
унас на Володимиреччині. Бо що не кажіть, а з нашою природою і колоритом мало
яка країна може зрівнятися. Проводяться етнографічні фестивалі, зокрема
«Бурштиновий шлях», організований відділом культури і туризму
райдержадміністрації. Приваблює іноземців і наша національна кухня. І дуже
шкода, що до неї не кожен із гостей може призвичаїтися.
Щоб зберегти залізницю останні роки
були присвячені розробці проекту "Поліський трамвай". Про це
писали майже всі газети району і області. Для реалізації цього проекту , як
повідомлялося, виділено півмільйона гривень з держбюджету, 250 тисяч грн.
надійдуть з районних бюджетів. Звичайно, господарі не приховували головну на
сьогодні проблему – відсутність туристичної інфраструктури, яка поки що тільки
в планах. Зокрема, у цих планах і будівництво зупинок по ходу вузькоколійки,
і облаштування та маркування маршрутів, і підготовка агроосель для прийому
туристів. Та основне, що має привести туристів у ці місця, вже є: повні
інтриги, таємничих легенд і переказів ліси і озера, в який бік від
вузькоколійки не піди.
Старенький міні-поїздок біжить крізь ліси і поля, болітця і пригірки з
Антонівки в Зарічне та із Зарічного в Антонівку і возить своїх пасажирів
казковими місцями. Така поїздка не схожа на звичайні туристичні тури.
Вона до душі тим людям, які прагнуть довгоочікуваного спокою, насолоди свіжим
повітрям, відновлення душевної розваги. Дорога проходить через неймовірні
живописні куточки незайманої природи, навколо тягнуться нескінченні ліси,
болотяні нетрі, іноді між ними трапляються блакитні плеса озер, сині нитки
річок, села чи маленькі хутірці. З вікон вагонів видно окопи часів Другої
світової війни. На дорозі є досить крутий підйом і безліч маленьких дерев’яних
мостів.
Подорож тривалістю чотири
години дає можливість оглянути 106 кілометрів українського Полісся,
оповитого легендами, та здійснити, здавалося б, неможливу подорож у часі. Адже
тут усе, починаючи від чотиривагонного потяга з тепловозом, що є раритетним
свідченням минулих років, до охайного шляху, на якому лежать рейки
"музейного" року випуску, від 1890-го по 1917-й рік, які були відлиті
в Польщі, Німеччині, в Англії та рідкісної техніки, що і досі використовується
в обслуговуванні вузькоколійної залізниці, створює відчуття нереальності та
відкидає подорожуючих у минуле років на п’ятдесят. Не поїзд, а експонат на
ходу, справжнє чудо.
Потяг іде повільно – 30-40 кілометрів на годину. Це
чудова можливість насолодитися всією красою чудового пейзажу, не зіпсованого
цивілізацією: пісок, сосни, мішаний ліс, заболочені луки, безлюддя.
Ще
однією особливістю вузькоколійки є те, що вона проходить через єдиний в
Україні залізничний дерев’яний міст через річку Стир. 
Тут рух потяга сповільнюється до 20 кілометрів
на годину.
Зупинки,
де будуть зупинятися туристи, це зокрема, у Воронках. Вони побувають біля Воронківського
озера, яке здається дзеркалом через своє чисте плесо. В ньому відбиваються
в найменших деталях похмурі осінні хмари, сосни, берізки і осока. Влітку тут
відпочиваючих, що ніде яблуку впасти. Всі, хто тут хоч раз побував захоче
побувати і ще, і ще…
Наступна
зупинка – Луко. Тут всі хочуть відвідати урочище "Хрести". Останнім
часом до Лукого їдуть паломники із Білорусії, Росії та з усієї України.
Дорога до відомих хрестів помічена безліччю різноколірних стрічок, пов’язаних
на деревах по обидва боки від шляху. Останнім часом тут побувало багато народу.
Люди їдуть в надії на те, що і їм духи замерзлих старців, чию пам’ять увічнено
тими хрестами, допоможуть здійснити бажання, порятуватися від бід…
Ну,
а якщо побувати у Білому, то враження будуть незабутні. Цей прадавній край.
Скільки в ньому краси і загадковості! Манлива колиска озера. Над озером ронить
ранкові роси зеленочубий гай. Прибережні берези віддзеркалюються у воді. Пахне
прохолодою живиці.
Скільки
чар і кольорів навколо! Ранок над озером. Ранкова тиша шелестить ніжним
плюскотом хвиль. Над озерним плесом сизокрила чайка диригує… Все мовчить. Лише
хвилі до хвиль гукають грайливо.
В
нашій покорі озерний екран. Ніби зорі, погойдуються на воді жовті лілеї. Синіє
у глибокому просторі вись. Загадкове чарівне озеро Біле… Для місцевих
односельчан воно є рідною стихією, візитною карткою села. Його простори сягають
80 га, глибина більш як 40 метрів. В озері багато риби. Влітку і взимку тут
можна порибалити. Озеро є базою відпочинку не тільки для місцевих жителів, а й
приїжджих із різних міст і містечок, які тут іноді зупиняються на ціле літо.
Тому
туристам буде де відпочити і що побачити. Вони зможуть покупатися в озері,
позасмагати, половити рибу, а також позбирати грибів і ягід. А ввечері посидіти
біля вогнища,
зварити юшку і просто помилуватися вечірнім озером, почути плескіт риби та
гамір людей, які вибрали місця відпочинку біля озера в різних місцях.
А
"поліський трамвай" буде
сюди привозити все нових і нових туристів, які схочуть 
насолодитися
чудовими краєвидами нашої природи і помилуватися тишиною тутешніх місць і
чистим свіжим повітрям.
Про
нашу залізницю знають датчани, німці, поляки, які неодноразово приїздили сюди
на екскурсії і мають великий інтерес до нашого краю. Парадоксально, але факт: в
Інтернеті нашій вузькоколійці присвячено кілька сайтів у Росії, Білорусі, Україні,
Польщі, Австрії. Причому жоден український сайт не дасть настільки повну
інформаційно-картографічно-технічну довідку про цю залізницю та її рухомий
склад, як російські та австрійські портали.
Тому
дуже хочеться, щоб великі і багаті мужі не вкладали великі гроші у чужі
курорти, а інвестували їх у ці забуті цивілізацією місця.
Словом,
саме у «Кукушці» можна відпочити так, мовби на лоні незайманої поліської
природи, здійснивши мандрівку поліським трамвайчиком. І ця дивна, смачна,
весела та цікава подорож залишить бажання приходити сюди знов і знов.
Використана
література
Мошняга Л.
"106–й кілометр". Газета: "Вільне слово" - № 95, 2008 р.
Скібчик С. "Поліський трамвай". Газета: "Вільне
слово" - № 88, 2007р.
Спогади жителів села Біле:
1. Нагорнюк Олексій "Вузькоколійка: 106 кілометрів Полісся".
2. Мошняга Л. "106–й кілометр". Газета: "Вільне слово" - №
95, 2008 р.
3. Скібчик С. "Поліський трамвай". Газета: "Вільне слово" -
№ 88, 2007р.
4. Спогади жителів села Біле:
* 4.1. Бутрим Діна Петрівна 1940 р. н.,
* 4.2. Кулакова Марія Василівна 1935 р. н.,
* 4.3. Блищик Пилип Антонович 1930 р. н.
Проголошення
ЗУНР
Мультимедійний урок з історії України - 10 клас
Хиноцький НВК
Вчитель історії:
Колодій Р.В.
2011 р.
Тема: Проголошення ЗУНР
Слайд 1
Мета: Охарактеризувати
процес утворення ЗУНР, визначити історичне значення об’єднання УНР та ЗУНР,
дати характеристику історичній постаті Є.Петрушевича; удосконалити навички
роботи з джерелами інформації, вміння характеризувати історичне явище та
діяльність історичних осіб, робити висновки, висловлювати свою точку зору; на
основі аналізу подій об’єднання УНР і ЗУНР виховувати в учнів національно
патріотичні почуття , почуття єднання українського народу.
Основні поняття:
«Західноукраїнська Народна республіка», «День Соборності», «Акт злуки»,
«Українська Галицька Армія».
Обладнання: карта, картки з
документами, мультимедійний проектор.
Тип уроку: урок засвоєння
нових знань.
Мотивація уроку: На уроці учні
проаналізують хронологічну послідовність подій утворення ЗУНР; показуватимуть
на карті місця основних подій, пов’язаних з утворенням ЗУНР; на основі різних
джерел інформації:
· Визначатимуть
причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду
проголошення ЗУНР;
· Характеризуватимуть
внутрішню та зовнішню політику ЗУНР;
· Складатимуть
політичний портрет Є. Петрушевича.
Хід уроку
І.
Організаційний момент
Слайд
2
Слайд
3
ІІ.
Актуалізація опорних знань
Слайд
4
Бесіда за питаннями
1.
До складу якої держави входили західноукраїнські землі
напередодні першої світової війни? Покажіть їх на карті.
2.
В якому напрямку розвивався український національний рух
на західноукраїнських землях в роки війни та в період української революції?
3.
Чи порушувалося питання про долю західноукраїнських
земель під укладення Брест-Литовського мирного договору? Яке рішення було
прийнято?
4.
Яка держава після
розпаду Австро-Угорщини претендувала на західноукраїнські землі?
ІІІ.
Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Слайд
5
У ч и т е л ь.
Перша світова війна та жовтневі події в Росії стали чинниками, які кардинально
змінили співвідношення міжнародних сил та геополітичне обличчя світу. Багатовікові
імперії захиталися, а згодом і зовсім зникли з карти світу. Так сталося і з Австро-Угорщиною.
Унаслідок поразки у війні в жовтні 1918 року імперія почалась розпадатися.
Західні українці опинилися у становищі , подібного до того, в якому перебували
їхні співвітчизники на сході після нещодавнього падіння Російської імперії. У
переддень поразки Австро-Угорщини у першій світовій війні активізувався
національно визвольний рух у західноукраїнських землях. У червні 1917 року один
із авторитетних депутатів від Галичини Кость Левицький заявив в австрійському
парламенті, що українці «домагаються…нових національної і територіальної
автономії по їх з’єднаних національних територіях Австро-Угорщини». Питання про
західноукраїнські землі було одним з головних на переговорах у Бресті.
Делегація Центральної Ради їхала з наміром досягти включення до складу УНР у
усіх західних українських земель – Східної Галичини, Буковини, Закарпаття,
Холмщину та Підляшшя. Переговори залишилися зобов’язанням Австро-Угорщини і
Німеччини передати більшу частину Холмщини та Підляшшя УНР, а іншим
західноукраїнським землям надати автономію, перетворивши їх на окремий коронний
край. Тривалий час цісарський уряд відмовлявся виконувати це зобов’язання, і
лише 16 жовтня 1918 року коли імперія вже була приречена, з’явився Маніфест
імператора «До моїх вірних Австрійських народів», який обіцяв федеративну
перебудову в державі.
Проголошення
ЗУНР
По ходу
розповіді повідомлення учня інші учні складають хронологічну таблицю
«Проголошення ЗУНР».
Слайд
6
Робота з документом
З
відозви Української Національної ради від 1 листопада 1918 р.
«
Український народе !
Голосимо
тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї
землі, вільний горожанин Української держави. Дня 19 жовтня твоєю волею
утворилася на українських землях колишньої Австро-Угорської монархії Українська
держава та її найвища Власті – українська національна рада. З нинішнім днем
українська національна рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій
території української держави. Український народе! Доля української держави в
твоїх руках…
Всі жовніри української народності підлягають
віднині виключно українській національній раді… Всі вони мають стати на її
оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити бойові
відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях
оберігатимуть спокій і порядок.
… Як тільки буде забезпечене і укріплене
існування української держави, українська національна рада скличе на основі
загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори,
які рішать про дальшу будучність української держави».
Завдання
1.
Охарактеризуйте зміст цього документа.
2.
З якою метою була створена Українська національна рада?
3.
Якою була політична обстановка в західній Україні на
початку листопада 1918 року?
4.
Які кроки української національної ради розбудови держави
ви можете назвати?
Слайд
8
У ч и т е л ь. 9
листопада 1918 року було створено перший уряд ЗУНР – Державний секретаріат.13
листопада уряд склав присягу. Тоді ж було затверджено конституційні основи
новоствореної держави – вона отримала назву Західноукраїнська народна
республіка (ЗУНР), її територія охоплювала 70 тис. км.кв. , а населення
становило майже 6 млн. осіб. Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому тлі, а
прапором – блакитно-жовте знамено.
Завдання
1.
Про що говорить символіка ЗУНР?
Робота з хронологічною таблицею
Слайд
7
Запитання до хронологічної таблиці
1.
Охарактеризуйте історичне значення проголошення ЗУНР.
2.
В якій міжнародній обстановці відбулася ця подія?
У ч и т е л ь. Але Польща не збиралася здавати свої
позиції в західноукраїнському краї. Краще підготовлені збройні формування
поляків, очолювані значною кількістю офіцерів , досить швидко вийшли зі
скрутного становища і 21 листопада захопили Львів. Невдовзі польські війська
контролювали 10 із 59 повітів, у яких ЗУНР проголосила свою владу. Уряд ЗУНР
вимушений був переїхати до Тернополя, а потім до Станіслава. У цей час молода
українська держава енергійно шукала підтримки на міжнародній арені. ЗУНР
відкрила посольства в Австрії, Угорщині, Німеччині, заснувала дипломатичні
представництва в Чехословаччині, Канаді, Італії, США, Бразилії тощо. Проте
українську державність світове співтовариство, особливо країни Антанти,
визнавати не поспішало.
За цих обставин
уряди ЗУНР і Директорії, намагаючись взаємно зміцнити свої позиції та
реалізувати на практиці споконвічні мрії українців, 1 грудня 1918 року у
Фастові уклали попередню угоду про об’єднання ЗУНР(Галичина, Буковина,
Закарпаття) та УНР(Наддніпрянська Україна). Урочисте проголошення Акта злуки
відбулося 22 січня 1919 року в Києві.
Злука УНР та
ЗУНР
Інформаційна хвилинка
Повідомлення учня «22 січня – день Соборності України».
Робота з джерелом інформації
В. Переяславець «Дзвони в Україні»
Слайд 9
Завдання
1.
Поміркуйте, яке історичне значення мав Акт Злуки УНР і
ЗУНР?
2.
Чи згодні ви з думкою про те, що ця подія мала суто
символічний характер, а справжнього об’єднання так і не відбулося?
Слайд 10
Поглинення
Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами
У ч и т е л ь. Згідно із законом «Про форми влади в
Україні», затвердженого Трудовим конгресом України, ЗУНР було перейменовано в
Західну Область Української Народної Республіки. На жаль, Акт злуки мав суто
символічний характері до справжнього об’єднання справа не дійшла, оскільки,
ЗУНР і УНР втрачали у цей час позицію за
позицією, територію за територією. Водночас політичне зближення
західноукраїнського регіону з Наддніпрянською Україною все ж дало певні
практичні наслідки. Зокрема, під реорганізації української Галицької армії на
зразок регулярних армій значну роль відіграли офіцери, рекомендовані урядом
УНР. Насамперед генерал М. Омелянович-Павленко.
Реорганізована
УГА, що налічувала у своїх лавах у середині січня 1919 року майже 60 тис. осіб,
незважаючи на хронічну нестачу зброї і боєприпасів, потихеньку витісняла
поляків з Галичини. У середині лютого 1919 року УГА розпочала Вовчухівську
операцію.
Успішний початок
операції був перерваний втручанням у Польсько-український конфлікт
представників Антанти. Прагнучи отримати розвиток подій під своїм контролем,
західні держави направили 22 лютого 1919 року до Галичини місію на чолі з
французьким генералом Ж. Бартелемі. Делегація Антанти намагалася переконати
керівництво ЗОУНР у необхідності припинення польсько-українського протистояння
та перенесення питання про державну належність Галичини на розгляд майбутньої
Паризької мирної конференції. Умовою реалізації цього плану було становлення
демаркаційної лінії (лінії Бартелемі) між воюючими сторонами. Ця лінія була
проведена так, щодо Польщі відходило фактично 40 відсотків території Східної
Галичини. У тому числі Львів та дрогобицько-Бориславський нафтовий басейн.
Представники Антанти запевнили, що в разі прийняття цієї угоди вона визнає
ЗОУНР як державу.
Завдання
· Поміркуйте, чи
вигідною для ЗУНР була пропозиція Антанти?
У ч и е л ь.
Дійсно, з одного боку антантівська пропозиція давала можливість об’єднання
українській державі припинити боротьбу на два фронти і сконцентрувати сили для
боротьби на Сході, а це був шанс зберегти ще слабку українську державність за
критичних умов збройних протистоянь. З іншого боку, заявлений в ультимативній
формі проект демаркаційної лінії був грабіжницьким та образливим для
української сторони. До того ж відмовлятися від галицької столиці та багатих
родовищами земель за умови вдало розпочатої воєнної операції українці не
хотіли. Ці аргументи не сприяли пошукам компромісу. Рішучість української
сторони викристалізувалася в афористичній фразі М.Омеляновича-Павленка «Хай нас
розсудить залізо і кров!».
Час, який було
втрачено ЗОУНР на переговори, поляки використали для перегрупування сил та
зміцнення своєї армії. Тому УГА починає катастрофічно втрачати здобутки першого
етапу Вовчухівської операції – польські збройні формування відтіснили її від
Львова та поновили залізничне сполучення з Перемишлем. Стратегічна ініціатива
знову вислизнула з рук української сторони. За цих обставин рада країн Антанти
знову запропонувала воюючим сторонам укласти перемир’я. Цього разу керівництво
ЗОУНР погодилося з пропозиціями делегації Антанти, яку очолював генерал Л.Бота.
Українців цілком задовольняло, що нова демаркаційна лінія залишала під
контролем ЗОУНР Дрогобицький нафтовий басейн, але саме це положення
пропонованої угоди не влаштовувало поляків. Внаслідок цього ще одна спроба
замирення за посередництва Антанти закінчилася невдачею.
У травні 1919 р. польський уряд, намагаючись посилити
свої позиції, направив на український фронт в Галичину та на Волинь 80-тисячну
армію генерала Ю. Галера. Поява на польсько-українському фронті свіжих, добре
озброєних сил кардинально змінила ситуацію на користь поляків. Вже на початку
червня 1919 р. польські війська контролювали майже всю Галичину, за винятком
трикутника між Дністром, Збручем і Заліщиками.
За цих обставин ЗОУНР провела організацію власних владних
структур. Уряд С. Голубовича склав свої повноваження, а вся повнота військової
та цивільної влади, за рішеннями
Української Національної ради, перейшла до диктатора ЗОУНР Є. Петрушевича.
Завдання
1.
Поміркуйте, яку
роль відіграв Є. Петрушевич у воєнно-політичних подіях періоду
ЗУНР.
2.
Ряд істориків стверджують, що об’єднанню УНР і ЗУНР
перешкоджали ідеологічні чинники. С. Петлюра і весь провід УНР вважали Є. Петрушевича
диктатором недемократичним і незаконним, а Є. Петрушевич і провід ЗУНР вважали
перебування С. Петлюри на чолі армії шкідливим для справи. Чи згодні ви з чиєю
думкою? Свою відповідь аргументуйте.
У ч и т е л ь. 7 – 28 червня 1919 року УГА під
командуванням генерала О. Грекова провела Чортівську офензиву
- широкомасштабну наступальну
операцію, що мала на меті стабілізувати ситуацію та знову перехопити
стратегічну ініціативу із рук ворога. Ця операція для українців спочатку
розгорталася досить успішно – за два тижні
було відвойовано значну частину Галичини, відкривався шлях до визволення
Львова. Проте цей визвольний похід
поглянув останні сили УГА. Хронічний
брак зброї та боєприпасів, посилення міжнародного тиску, перегрупування
польських сил та призначення командуючи польськими військами в Галичині Ю.
Пілсудського стали основними причинами поразок, яких почала зазнавати УГА після
27 червня 1919 р. 16-18 липня її формування перейшли річки Збруч, і Східна
Галичина опинилася під польською окупацією. Почалося поглинання території ЗУНР іншими державами.
Робота з таблицею
Завдання
1.
Які рішення щодо західноукраїнських земель були прийняті
на Паризький мирній конференції?
2.
До складу яких
держав увійшли західноукраїнські землі? Покажіть їх на карті.
V.
Узагальнення
та систематизація знань
Слайд 11
Робота з документом
Український
історик С. Макарчук про причини поразки ЗУНР
Завдання
· Користуючись
наведеним висловлюванням, визначте причини падіння ЗУНР
VI. Домашнє завдання
1.
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2.
Скласти історичний портрет Є. Петрушевича.
План
роботи
самоосвіти
на 2014-2015 н.р.
|
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18. |
Опрацювати
методичні рекомендації Міністерства Освіти щодо планування суспільних
дисциплін. Журнал «Історія України» за серпень.2014р. № 29-35.
Календаризувати планування на І семестр 2014н.
Випуск
історичної стінгазети до дня Партизанської слави.
Організація та
проведення ТГ вчителів суспільних предметі на базі Хиноцького НВК за темою
«Мультимедійні технології, як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів
на уроках суспільних предметів». Вчитель Колодій Р.В.
Підготовка та
проведення Олімпіад з історії І - ІІ етапів.
Організація та
проведення виховного заходу присвяченій річниці Пам’яті Голодомору.
Організація та
проведення виховного заходу до Дня Захисника Вітчизни «Героям слава в
Україні».
Проведення тижня
суспільних предметів.
Зустріч Творчої
групи у Жовкиньській ЗОШ за темою «Іінноваційні технології на уроках
суспільних дисциплін».
Підготовка
матеріалу до методичної збірки «Інформаційно-комунікативна технологія на
уроках історії».
Засідання
районного МО вчителів суспільних предметів з метою аналізу методичної роботи
. Поповнення
методичним матеріалом та художньою літературою історичного кабінету.
Організація та
проведення виховного заходу присвяченій Річниці подіям на Майдані в Києві
«Небесна сотня».
Зустріч творчої
групи істориків у Володимирецькій ЗОШ №1 за темою «Інноваційні технології на
уроках суспільних дисциплін».
Підготовка учнів
до ЗНО-2015 з історії учнів9-11 класів.
Систематизація
матеріалів до ДПА у 2015 н.р. одинадцятикласників.
Зустріч творчої
групи у Сваринській ЗОШ по проблемі
«Інноваційні технології на уроках суспільних дисциплін».
Проведення
районного МО вчителів суспільних дисциплін про закінчення навчального 2010-2011 року
та проведення ДПА.
|
.Вересень
Вересень
Вересень
Жовтень
Жовтень-листопад
Листопад
Грудень
Грудень-січень
Грудень
Вересень-травень
Січень
Січень-травень
Лютий
Березень
Березень-травень
Травень
Травень
Травень |
Погоджено: ________________(Дата).
Директор Хиноцького НВК:________________Домінський
В.В.
Затверджено:_________________(Дата).
Заступник з навчально-виховної роботи:_______________
Мета навчальна: поглибити, розширити знання учнів з історії
Національно-визвольної війни українського народу, дати оцінку діяльності
Б.Хмельницького;
Мета РОЗВИВАЛЬНА: розвивати творчість учнів, вміння
вести дебати, відстоювати свою думку, практично застосовувати теоретичні
знання;
Мета ВИХОВНА: виховувати почуття національної гордості,
полікультурну компетентність, толерантність і повагу до поглядів інших.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.
Форма проведення: диспут.
Хід уроку
Вчитель. В історичній науці є безліч подій та явищ, які
несправедливо оцінювати однозначно. А тому саме дебати дають багато можливостей
побачити оту історичну „палицю” з обох кінців, підмітити найважливіші риси цих
полюсів, дати якомога вагомішу оцінку певному явищу, процесові чи історичному
персонажеві і звідси прокладати шлях до об’єктивності та компромісу.
Богдан Хмельницький - одна з яскравих постатей
української історії. Діяльність гетьмана - гнучкого політика, вправного
дипломата, досвідченого полководця не тільки визначило подальшу долю України, а
й вплинула на європейське політичне життя.
Основним здобутком діяльності Хмельницького стало
відродження Української держави. В ході національно-визвольної війни було
збудовано нову державу з новим устроєм, соціальними відносинами,власними
фінансами і великою армією, налагоджено відносини з багатьма державами.
За словами відомого українського історика
Крип’якевича Хмельницький „поклав печать свого духа на подальший розвиток
України”.
З висоти ХХІ ст. можна бачити непослідовність і
навіть половинчастість окремих дій і суджень гетьмана. Але не слід забувати про
суперечливість тогочасної епохи. В оточенні ворожих сил гетьману доводилося маневрувати,
йти на компроміси,часто відмовлятись від своїх планів і задумів.
Сьогодні на уроці ви зможете висловити свою думку,
підтвердити її аргументами, фактами, доказами щодо цієї історичної постаті.Ми
будемо розглядати постать Б. Хмельницького через призму морально-етичних
якостей, представимо вам Богдана як людину, дипломата, державного і політичного
діяча, його велику цінність у минулому і сьогоденні України.
Аргументи:
- Морально-етичні риси характеру
Б. Хмельницького.
- Роль у визвольній війні проти
шляхетської Польщі.
- Дипломатичний, військовий,
державно-політичний хист, великі здібності організатора.
Богдан
Хмельницький при спілкуванні з послом шведського короля сказав: «Всі
народи, що живуть на світі, завжди боронили і боронитимуть вічно життя своє,
свободу і власність; і навіть найнижчі на землі тварини, які суть звірина,
худоба і птаство, боронять становище своє, гнізда свої і немовлят своїх до
знемоги; і природа з волі Творця всіх і Господа дала їм різне для того знаряддя
в самих членах їх»… прокоментуйте, як ці слова вплинули на події , що
відбулись на Україні?
Тема: Турнір правознавців
Мета:…
І. «Казки і
право». 30 сек.
1.Який злочин
здійснили проти Дюймовочки у казці Андерсена?(насильно видали заміж)
2.Які права Попелюшки
порушені були у казці «Попелюшка»? (експлуатація дитячої насильницької праці).
3. який злочин
вчинили щодо Колобка у цій казці. (Його з’їли, злочин позбавлення життя)
4. Який злочин
вчинила Снігова королева у своїй казці? (вкрала Кая, кіднепінг заборонений
законом усіх держав)
ІІ. «Історія і право» 30 сек.
1. Візантійський імператор Юстиніан
сказав: «Єдина держава, єдина церква, єдиний…»(Закон)
2. Уривок із Салічної правди: «Якщо
дівчина за власним бажанням піде за раба заміж, то вона втратить…»(свободу)
3. У період розквіту Візантії
говорили: «Повставати проти імператора, це не тільки злочин, а й…»(безумство)
4. З «Руської правди» : «…якщо
хтось, побачивши в лісі вола, вб’є його і забере м’ясо, то хай йому…»(відрубають
руку)
ІІІ. «Павутина» 2 хв.
1.
УЕДТПТА ------- депутат
2.
АНКЗО ------- Закон
3.
ЗДИЕТНПЕР---- президент
4.
ОДАВАТЕК ---- Адвокат
5.
ЖЮДБТЕ ---- Бюджет
6.
НТКОИСЯЦУІТ ---- Конституція
ІУ. Конкурс капітанів- 1 хв.
І
1.
Найбільш впливова міжнародна організація, співзасновником якої є Україна.(ООН)
2.
Як називається посада глави українського уряду. (прем’р-міністр)
3.
Дитина, яка здобуває середню освіту.(учень)
4.
Певні правила соціальної поведінки.(мораль)
5.
Глава нашої держави.(президент)
6.
Найвищий Законодавчий орган України.(Верховна рада)
7.
Скільки адміністративних територій є в нашій державі. (!)
8.
Повноважний представник народу у законодавчій владі.(депутат)
9.
Автор Першої Конституції Українського народу.(П.Орлик)
10.
Платежі, як обов’язок кожного громадянина для складання бюджету.(податки)
11.
Особа, що надає юридичні поради й допомогу.(адвокат)
12.
Коли відзначають День державного Прапора.(23 серпня)
13.
Єдиним джерелом влади з Конституцією є…(народ)
ІІ
1.
З якого віку настає повна дієздатність громадян України.(18 р.)
2.
Правова приналежність до держави.(громадянство)
3.
Спосіб прийняття громадянами рішень з найважливіших державних питань шляхом
голосування.(референдум)
4.
Основний документ, що підтверджує статус громадянства.(паспорт)
5.
Обвинувач в суді.(прокурор)
6.
Особи, які не досягли повноліття.(неповнолітні)
7.
Рішення суду.(вирок)
8.
Грошове стягнення за рішенням суду.(штраф)
9.
Добровільне об’єднання громадян країни за певними політичними
поглядами.(партія)
10.
Захисник у суді.(адвокат)
11.
Яка освіта в Україні є обов’язковою.(середня або загальноосвітня)
12.
Той, хто бачив злочин.(свідок)
13.
Документ, необхідний для арешту чи проведення обшуку.(ордер)
У. «Загадкові слова» 2хв.
«НЕ ЗНАННЯ ЗАКОНІВ НЕ ЗВІЛЬНЯЄ ОД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ»
(конвент, повнолітні, неповнолітні, адвокат, позов, кодекс, стаття, влада,
дієздатність, дитина, вік, свідок, піддані, Ватикан, додаток, воля, заява, акт,
дата, податок, посада, стать, освіта, совість, канон, свято, відданість…)
УІ. «Правова
ситуація» 1 хв.
1.
Після смерті громадянин А. не залишив заповіту. На його квартиру
претендують рідні тітка і сестра . хто за законом має успадкувати квартиру?
(сестра, бо вона належить до другої групи спадкування, а тітка-до третьої).
2.
Учень 6класу розбив вікно на уроці. Хто понесе відповідальність за це
правопорушення?.(Батьки учня, бо він мав сидіти уважно на уроці а не
бешкетувати, а оскільки вони несуть відповідальність за нього до 14р.)
3.
Громадянин С. дізнався, що основною причиною, з якої його не було прийнято
на навчання на філософський факультет ВНЗ, було те, що він і його батьки
сповідують іслам. Які його права були порушені?(Кожен має право на свободу
світогляду і віросповідання. Це право включає на свободу сповідування будь-якої
релігії, або не сповідувати нічого. Жодна релігія не може бути визнана державою
як обов’язкова. )
4.
Громадянин М. після довготривалого перебування за кордоном, відвідав власну
дачну ділянку, де побачив, що його сусід, громадянин Р, самовільно перекопав і
засадив 4-ту частину його ділянки. Що він порушив?(Право приватної власності
яке є непорушним. Самовільне відчуження об’єктів права приватної власності може
бути застосоване лише, як виняток з метою суспільно-необхідної або небезпеки
спеціальними органами, або громадянами на кого покладається влада. Все інше
карається законом, як самовільне займання, привласнення.)
УІІ. «Чорна скриня» - 30 сек.
1. Без цього неможливе сьогодні життя. Воно вирішує як особисті так і державні
потреби. Воно прийшло до нас з Стародавнього світу, і вирішило та полегшало
економіку. Але воно й поділило суспільство на класи і принесло заздрість і
війни. Що в чорній скрині? (гроші)
2.
Це було у морського бога Посейдона. Це є у нас. Воно
схоже на сокола, якір, шолом, сокиру, верхівку хлібного колоса та лук і стріли.
Що в чорній скрині? (герб)
УІІІ. Підведення підсумків.
ІХ. Визначення та нагородження учасників та переможців.
Комментариев нет:
Отправить комментарий