Пам'ятні дати та ювілеї на 2021 рік
16.12.2020Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році".Постановою визначається перелік найважливіших подій у суспільно-політичному житті України та ювілеїв видатних осіб, які у 2021 році повинні відзначатися на загальнодержавному рівні з метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті. Також Постановою створюються належні правові підстави для організаційної підготовки до їх відзначення.Згідно з затвердженим Постановою Додатком, у 2021 році будуть відзначатися:І. Відомих подій в Україні:1075 років із часу першої писемної згадки про місто Вишгород (946);1025 років із часу першої писемної згадки про місто Полонне (996);1025 років із часу завершення зведення Десятинної церкви (996);950 років із часу першої писемної згадки про місто Старий Самбір (1071);925 років із часу першої писемної згадки про місто Ромни (1096);875 років із часу першої писемної згадки про місто Путивль (1146);875 років із часу першої писемної згадки про селище Меджибіж (1146);825 років із часу першої писемної згадки про місто Камінь-Каширський (1196);800 років із дня битви під Галичем (23.05.1221);650 років із часу першої писемної згадки про місто Болехів (1371);450 років із часу першої писемної згадки про місто Бахмут (1571);450 років із часу першої писемної згадки про місто Богодухів (1571);450 років із часу першої писемної згадки про місто Кременчук (1571);425 років із часу укладення Берестейської унії – створення Української греко-католицької Церкви (1596);425 років із дня битви біля урочища Гострий Камінь (березень–квітень 1596);425 років із часу битви в урочищі Солониця (травень–червень 1596);400 років із часу Хотинської битви (липень–жовтень 1621);375 років із часу заснування міста Валки (1646);375 років із часу видання Требника Петра Могили друкарнею Києво-Печерської лаври (1646);250 років із часу заснування астрономічної обсерваторії у місті Львові (нині – астрономічна обсерваторія як науково-дослідна установа Львівського національного університету імені Івана Франка) (1771);250 років із часу початку спорудження Свято-Успенського собору у місті Харкові (1771);250 років із часу заснування Шосткинського порохового заводу (нині –казенне підприємство Шосткинський казенний завод “Зірка”) (1771);225 років із часу заснування в місті Умані Національного дендрологічного парку “Софіївка” Національної академії наук України (1796);200 років із часу заснування Південного товариства декабристів (1821);200 років із часу заснування міста Болград (1821);200 років із часу заснування Миколаївської астрономічної обсерваторії (нині – науково-дослідний інститут “Миколаївська астрономічна обсерваторія”) (1821);175 років із часу першого видання “Історії Русів” славістом Осипом Бодянським (1846);150 років із часу відкриття у місті Києві Колегії Павла Ґалагана (жовтень 1871);125 років із часу заснування Львівської академічної громади (1896);125 років із часу початку кінематографа в Україні (13.09.1896 – кінопоказ у приміщенні львівського Пасажу Гаусмана, 02.12.1896 – кінопоказ у приміщенні Харківського оперного театру);125 років із дня заснування Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського (26.11.1896);100 років із часу заснування Української медичної стоматологічної академії (1921);100 років із часу заснування Харківської державної академії дизайну і мистецтв (1921);100 років із часу створення Мліївської дослідної станції садівництва (нині – Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України) (1921);100 років із дня заснування Українського Вільного Університету (17.01.1921);100 років із дня утворення Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича (01.02.1921);100 років із дня заснування державного степового заповідника “Асканія-Нова” (нині – Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України) (08.02.1921);100 років із дня заснування Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (01.03.1921);100 років із дня створення Музею (Кабінету) антропології та етнології ім. Хв. Вовка (29.03.1921);100 років із дня заснування Одеського національного економічного університету (16.05.1921);100 років із часу заснування у місті Львові Українського таємного університету (липень 1921);100 років із часу проведення І Всеукраїнського православного церковного Собору, на якому підтверджено автокефалію Української православної церкви та обрано її керівництво на чолі з митрополитом Василем Липківським (14–30.10.1921);100 років із часу проведення Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (25.10–21.11.1921) та розстрілу вояків Армії Української Народної Республіки біля містечка Базар (нині – село Коростенського району Житомирської області) (21.11.1921);100 років із дня заснування національної гідрометеорологічної служби (19.11.1921);75 років із часу заснування Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України (1946);75 років із часу заснування Київського національного торговельно-економічного університету (1946);75 років із часу заснування дослідного конструкторського бюро під керівництвом Олега Антонова (нині – державне підприємство “Антонов”) (1946);75 років із часу заснування Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського (1946);75 років із часу заснування Львівської національної академії мистецтв (1946);75 років із часу створення Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності (1946);75 років із часу відновлення Спілки Української Молоді в діаспорі (25.04.1946);75 років із дня заснування Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України (15.05.1946);75 років із дня заснування Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України (07.06.1946);75 років із часу проведення Грубешівської операції – звільнення міста Грубешів військовими УПА та польської організації ВіН (“Свобода і незалежність”) (27–28.05.1946);70 років із часу заснування Льотної академії Національного авіаційного університету (1951);50 років із часу заснування Інженерно-технологічного інституту “Біотехніка” Національної академії аграрних наук України (1971);50 років із часу заснування народного літературно-меморіального музею Лесі Українки в селі Косівщина Сумського району Сумської області (1971);30 років із дня ухвалення Верховною Радою України Акта проголошення незалежності України (24.08.1991);30 років із дня проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження незалежності України (01.12.1991);30 років із дня створення Збройних Сил України (06.12.1991);25 років із дня заснування Чорноморського національного університету імені Петра Могили (17.01.1996);25 років із дня ухвалення Верховною Радою України Конституції України (28.06.1996);25 років із дня введення в обіг національної грошової одиниці – гривні (02.09.1996);25 років із дня заснування Конституційного Суду України (16.10.1996).ІІ. Видатних особистостей:870 років із часу народження князя Ігоря Святославича (1151–1202);820 років із часу народження князя Данила Галицького (1201–1264);370 років із часу народження Дмитра Ростовського (справжнє ім’я та прізвище – Данило Туптало) (1651–1709), церковного діяча, богослова, письменника;290 років із часу народження Андрія Гудовича (1731–1808), військового та політичного діяча;270 років із часу народження Дмитра Бортнянського (1751–1825), композитора, диригента, співака;200 років із часу народження Михайла Башилова (1821–1870), художника, автора ілюстрацій до “Кобзаря” Тараса Шевченка;130 років із часу народження Наталії Осадчої-Янати (1891–1982), вченої, ботаніка, фармаколога, перекладачки, фольклористки;110 років із часу народження Марка Бернеса (1911–1969), актора, співака;2 січня – 180 років із дня народження Костя Михальчука (1841–1914), мовознавця, етнографа, громадського діяча;2 січня – 180 років із дня народження Тадея Рильського (1841–1902), громадського та культурного діяча, етнографа;6 січня – 120 років із дня народження Миколи Гришка (1901–1964), вченого, ботаніка, селекціонера, генетика, академіка;6 січня – 80 років із дня народження Ганни Чубач (1941–2019), поетеси, громадської діячки;7 січня – 130 років із дня народження Юрія Добриловського (1891–1955), військового діяча, полковника медичної служби Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;8 січня – 120 років із дня народження Володимира Владка (1901–1974), письменника-фантаста, журналіста;8 січня – 100 років із дня народження Василя Сенатора (1921–1944), військового льотчика, учасника вигнання нацистів із території України;9 січня – 100 років із дня народження Лариси Ратушної (1921–1944), учасниці антинацистського Руху Опору;12 січня – 320 років із дня народження Василя Григоровича-Барського (1701–1747), письменника, мандрівника;12 січня – 100 років із дня народження Леоніда Литвиненка (1921–1983), вченого, хіміка-органіка, академіка;13 січня – 140 років із дня народження Антіна Лотоцького (1881–1949), громадського діяча, письменника, видавця, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;14 січня – 120 років із дня народження Василя Ільїна (1901–1963), мовознавця, педагога;15 січня – 200 років із дня народження Антона Петрушевича (1821–1913), історика, археолога, етнографа;15 січня – 150 років із дня народження Агатангела Кримського (1871–1942), вченого, академіка, сходознавця, філолога, письменника, історика, перекладача, репресованого;17 січня – 130 років із дня народження Івана Литвиненка (1891–1947), військового діяча, полковника Армії Української Народної Республіки, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;17 січня – 120 років із дня народження Григорія Епіка (1901–1937), письменника, публіциста, перекладача, представника “Розстріляного Відродження”, репресованого;18 січня – 120 років із дня народження Лукії Гумецької (1901–1988), вченої, мовознавця;19 січня – 150 років із дня народження Євгена Кузьміна (1871–1942), мистецтвознавця, публіциста, представника “Розстріляного Відродження”, репресованого;23 січня – 130 років із дня народження Павла Тичини (1891–1967), поета, перекладача, громадського та державного діяча;24 січня – 80 років із дня народження Юрія Покальчука (1941–2008), письменника, перекладача;27 січня – 110 років із дня народження Івана Гончара (1911–1993), художника, скульптора, графіка, колекціонера, етнографа;27 січня – 100 років із дня народження Бориса Колесника (1921–2010), військового діяча, артилериста, учасника вигнання нацистів із території України;28 січня – 110 років із дня народження Семена Брауде (1911–2003), вченого, радіофізика, астронома, академіка;28 січня – 100 років із дня народження Леоніда Смогоржевського (1921–1996), вченого, зоолога, орнітолога;28 січня – 70 років із дня народження Леоніда Каденюка (1951–2018), першого космонавта незалежної України, генерал-майора авіації, Героя України;28 січня – 80 років із дня народження Бориса Івченка (1941–1990), кінорежисера, актора;2 лютого – 120 років із дня народження Валер’яна Підмогильного (1901–1937), письменника, представника “Розстріляного Відродження”, репресованого;3 лютого – 120 років із дня народження Івана Буланкіна (1901–1960), вченого, біохіміка, академіка;5 лютого – 140 років із дня народження Сергія Тимошенка (1881–1950), архітектора, громадського та державного діяча, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;6 лютого – 160 років із дня народження Миколи Зелінського (1861–1953), вченого, хіміка, академіка;12 лютого – 150 років із дня народження Леся Мартовича (справжнє ім’я та прізвище – Олекса Мартович) (1871–1916), письменника, юриста, громадського діяча;12 лютого – 120 років із дня народження Івана Сенченка (1901–1975), письменника, журналіста;21 лютого – 100 років із дня народження Володимира Малика (справжнє прізвище – Сиченко) (1921–1998), письменника;23 лютого – 120 років із дня народження Леоніда Перфецького (1901–1977), військового діяча, художника, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;25 лютого – 160 років із дня народження Яківа Жарка (1861–1933), письменника, актора, репресованого;25 лютого – 150 років із дня народження Лесі Українки (справжнє ім’я та прізвище – Лариса Косач-Квітка) (1871–1913), письменниці, перекладачки, однієї з центральних постатей національної культури;27 лютого – 190 років із дня народження Миколи Ге (1831–1894), художника;28 лютого – 140 років із дня народження Павла Альошина (1881–1961), архітектора, педагога;28 лютого – 120 років із дня народження Романа Сімовича (1901–1984), композитора;3 березня – 210 років із дня народження Антіна Могильницького (1811–1873), письменника, громадського та політичного діяча;3 березня – 170 років із дня народження Якова Шульгина (1851–1911), історика, педагога, громадського діяча;6 березня – 120 років із дня народження Наума Ахієзера (1901–1980), вченого, математика;6 березня – 90 років із дня народження Олександра Білаша (1931–2003), композитора, Героя України;7 березня – 120 років із дня народження Семена Скляренка (1901–1962), письменника;9 березня – 100 років із дня народження Олексія Береста (1921–1970), військового діяча, учасника Другої світової війни, Героя України;11 березня – 100 років із дня народження Павла Романчука (1921–2008), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;14 березня – 130 років із дня народження Амвросія Бучми (1891–1957), актора, режисера, педагога;15 березня – 110 років із дня народження Богдана Стебельського (1911–1994), художника, мистецтвознавця;16 березня – 150 років із дня народження Миколи Бурачека (1871–1942), художника, письменника, мистецтвознавця;16 березня – 120 років із дня народження Бориса Бутник-Сіверського (1901–1983), мистецтвознавця;27 березня – 110 років із дня народження Михайла Сороки (1911–1971), громадського та політичного діяча, члена ОУН;28 березня – 90 років із дня народження Сергія Кілессо (1931–2012), архітектора, мистецтвознавця;29 березня – 140 років із дня народження Марійки Підгірянки (справжнє ім’я та прізвище – Марія Ленерт-Домбровська) (1881–1963), поетеси;2 квітня – 100 років із дня народження Арсентія Мальона (1921–1950), військового льотчика, учасника вигнання нацистів із території України;5 квітня – 140 років із дня народження Дмитра Ревуцького (1881–1941), музикознавця, фольклориста, перекладача;9 квітня – 50 років із дня народження Михайла Костишина (1971–2014), учасника Революції Гідності, Героя України;10 квітня – 100 років із дня народження Ніни Онілової (1921–1942), військового діяча, учасниці оборонних боїв на території України в роки Другої світової війни;12 квітня – 140 років із дня народження Миколи Капустянського (1881–1969), військового та політичного діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;15 квітня – 100 років із дня народження Георгія Берегового (1921–1995), військового льотчика, учасника вигнання нацистів з території України, льотчика-космонавта, генерал-лейтенанта авіації;16 квітня – 180 років із дня народження Христини Алчевської (1841–1920), педагога, письменниці, перекладачки, бібліографа, громадської діячки;19 квітня – 120 років із дня народження Миколи Рокицького (1901–1944), художника;19 квітня – 90 років із дня народження Ростислава Доценка (1931–2012), літературознавця, перекладача, літературного критика, репресованого;20 квітня – 130 років із дня народження Юрія Тютюнника (1891–1930), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;23 квітня – 130 років із дня народження Сергія Прокоф’єва (1891–1953), композитора, піаніста, диригента;24 квітня – 150 років із дня народження Любові Хавкіної (1871–1949), бібліотекознавця, бібліографа;25 квітня – 110 років із дня народження Віри Роїк (1911–2010), майстрині художньої вишивки, Героя України;25 квітня – 100 років із дня народження Володимира Сербулова (1921–1993), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;28 квітня – 80 років із дня народження Ірини Жиленко (1941–2013), поетеси;30 квітня – 120 років із дня народження Саймона Кузнеця (1901–1985), економіста, лауреата Нобелівської премії, який навчався в Україні;3 травня – 130 років із дня народження Софії Галечко (1891–1918), громадської та військової діячки, хорунжої Українських січових стрільців;5 травня – 90 років із дня народження Миколи Кондратюка (1931–2006), оперного та концертно-камерного співака, громадського діяча, педагога;6 травня – 100 років із дня народження Олександри Селюченко (1921–1987), керамістки, народної майстрині, заслуженого майстра народної творчості;9 травня – 150 років із дня народження Володимира Гнатюка (1871–1926), етнографа, фольклориста, громадського діяча, літературознавця, перекладача, вченого, академіка;10 травня – 100 років із дня народження Михайла Кривенка (1921–2008), художника;11 травня – 130 років із дня народження Лева Делоне (1891–1969), вченого, генетика, цитолога;14 травня – 150 років із дня народження Василя Стефаника (1871–1936), письменника, громадського та політичного діяча, однієї з головних постатей культурного та суспільно-політичного життя України;15 травня – 100 років із дня народження Михайла Дзигунського (1921–1944), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;17 травня – 80 років із дня народження Ореста Субтельного (1941–2016), історика, іноземного члена НАН України;20 травня – 50 років із дня народження Валерія Опанасюка (1971–2014), учасника Революції Гідності, Героя України;21 травня – 160 років із дня народження Георгія Де-Метца (1861–1947), вченого, фізика;22 травня – 80 років із дня народження Миколи Оляліна (1941–2009), актора, режисера;22 травня – 70 років із дня народження Сергія Іванова (1951–2000), кіноактора, кінорежисера, народного артиста України;23 травня – 110 років із дня народження Андрія Коцки (1911–1987), художника;24 травня – 140 років із дня народження Олександра Богомольця (1881–1946), академіка, лікаря, патофізіолога;25 травня – 200 років із дня народження Миколи Гулака (1821–1899), громадського та політичного діяча, вченого, історика, публіциста, юриста, одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства;26 травня – 150 років із дня народження Олександра Яницького (1871–1943), біофізика, радіобіолога, винахідника нового типу рентгенівської трубки;29 травня – 120 років із дня народження Кирила Синельникова (1901–1966), вченого, фізика, академіка;5 червня – 200 років із дня народження Івана Вернадського (1821–1884), економіста, публіциста, видавця, громадського діяча;10 червня – 110 років із дня народження Петра Весклярова (1911–1994), актора театру і кіно, телеведучого (Дід Панас);12 червня – 90 років із дня народження Євгенії Мірошниченко (1931–2009), оперної співачки, педагога, Героя України;14 червня – 130 років із дня народження Євгена Коновальця (1891–1938), військового та політичного діяча, голови Організації українських націоналістів;15 червня – 100 років із дня народження Івана Чорноволенка (1921–1943), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;15 червня – 80 років із дня народження Івана Миколайчука (1941–1987), кіноактора, драматурга, кінорежисера;17 червня – 110 років із дня народження Віктора Некрасова (1911–1987), письменника, дисидента;18 червня – 340 років із дня народження Феофана Прокоповича (1681–1736), церковного діяча, письменника;18 червня – 140 років із дня народження Олександра Пучківського (1881–1937), вченого, медика, отоларинголога, репресованого;21 червня – 100 років із дня народження Осипа Дяківа (1921–1950), учасника антинацистського Руху Опору, громадського та політичного діяча, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;22 червня – 90 років із дня народження Геннадія Удовенка (1931–2013), дипломата, державного та політичного діяча, президента Генеральної Асамблеї ООН;23 червня – 90 років із дня народження Григорія Кохана (1931–2014), кінорежисера, сценариста, народного артиста України;25 червня – 110 років із дня народження Сергія Шишка (1911–1997), художника;3 липня – 80 років із дня народження Богодара Которовича (1941–2009), скрипаля, диригента, педагога;3 липня – 70 років із дня народження Вадима Бойка (1951–2005), поета, драматурга, перекладача;4 липня – 130 років із дня народження Петра Панча (справжнє прізвище –Панченко) (1891–1978), письменника;4 липня – 100 років із дня народження Івана Кобилянського (1921–1945), військового льотчика, учасника Другої світової війни;5 липня – 100 років із дня народження Івана Кравченка (1921–1945), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;6 липня – 170 років із дня народження Івана Левинського (1851–1919), архітектора, педагога, громадського діяча;7 липня – 100 років із дня народження Івана-Валентина Задорожнього (1921–1988), художника;7 липня – 100 років із дня народження Петра Яцика (1921–2001), мецената, громадського діяча, засновника Міжнародного конкурсу знавців української мови, що носить його ім’я;8 липня – 210 років із дня народження Володимира Караваєва (1811–1892), хірурга, офтальмолога, педагога;12 липня – 100 років із дня народження Олександра Мельничука (1921–1997), вченого, мовознавця, академіка;17 липня – 150 років із дня народження Філарета Колесси (1871–1947), етнографа, фольклориста, композитора, музикознавця, вченого, академіка;19 липня – 80 років із дня народження Василя Чухліба (1941–1997), письменника та журналіста;25 липня – 90 років із дня народження Фелікса Соболєва (1931–1984), кінорежисера;26 липня – 130 років із дня народження Марії Бачинської-Донцової (1891– 1978), поетеси, журналістки, громадської діячки;26 липня – 90 років із дня народження Івана Дзюби (1931), літературознавця, літературного критика, публіциста, правозахисника, дисидента, громадського та державного діяча, вченого, академіка НАН України, політв’язня радянського режиму, Героя України;30 липня – 160 років із дня народження Любові Яновської (1861–1933), письменниці, політичного діяча, члена Української Центральної Ради, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;6 серпня – 130 років із дня народження Степана Бондарчука (1886–1930), актора, режисера, театрального діяча;8 серпня – 100 років із дня народження Володимира Щигельського (1921–1949), військового та політичного діяча, поручника УПА, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;10 серпня – 80 років із дня народження Романа Лубківського (1941–2015) письменника, громадського та державного діяча;12 серпня – 110 років із дня народження Валентина Єременка (1911–1992), вченого, фізика, хіміка, матеріалознавця, академіка;22 серпня – 100 років із дня народження Володимира Яніва (1921–2010), українського громадського діяча у США, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті, учасника Другої світової війни;24 серпня – 150 років із дня народження Василя Щурата (1871–1948), поета, літературознавця, перекладача;24 серпня – 100 років із дня народження Леоніда Полтави (справжнє прізвище – Пархомович) (1921–1990), громадського та політичного діяча, письменника, журналіста;24 серпня – 100 років із дня народження Бориса Малиновського (1921–2019), вченого, кібернетика;27 серпня – 80 років із дня народження Богдана Ступки (1941–2012), актора, громадського та державного діяча, Героя України;2 вересня – 210 років із дня народження Івана Вагилевича (1811–1866), поета, фольклориста, філолога, етнографа, члена “Руської трійці”;7 вересня – 80 років із дня народження Євгена Лебедєва (1941–2018), вченого, хіміка, академіка НАН України;8 вересня – 170 років із дня народження Максима Ковалевського (1851–1916), соціолога, юриста, громадського та політичного діяча;9 вересня – 120 років із дня народження Лева Шубникова (1901–1937), вченого, фізика, репресованого;15 вересня – 100 років із дня народження Василя Ковтуна (1921–1996), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;15 вересня – 100 років із дня народження Анатолія Білостоцького (1921–1993), скульптора;17 вересня – 120 років із дня народження Миколи Глущенка (1901–1977), живописця, народного художника;18 вересня – 180 років із дня народження Михайла Драгоманова (1841–1895), громадського та політичного діяча, історика, публіциста, літературознавця, фольклориста;21 вересня – 100 років із дня народження Тетяни Маркус (1921–1943), учасниці антинацистського Руху Опору, Героя України;24 вересня – 220 років із дня народження Михайла Остроградського (1801–1862), вченого, математика, механіка, фізика, академіка;1 жовтня – 130 років із дня народження Миколи Чижевського (1891–1954), військового діяча, підполковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;2 жовтня – 150 років із дня народження Михайла Іванова (1871–1935), вченого у галузі тваринництва, селекціонера;2 жовтня – 130 років із дня народження Йосипа Бокшая (1891–1975), художника, педагога;6 жовтня – 170 років із дня народження Федора Лизогуба (1851–1928), громадського та державного діяча, голови Ради Міністрів Української Держави;6 жовтня – 140 років із дня народження Івана Кочерги (1881–1952), драматурга;8 жовтня – 150 років із дня народження Івана Піддубного (1871–1949), спортсмена, борця, багаторазового чемпіона світу;10 жовтня – 100 років із дня народження Павла Писаренка (1921–1996), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;10 жовтня – 90 років із дня народження Атени Пашко (1931–2012), поетеси, громадської діячки;15 жовтня – 100 років із дня народження Василя Сенька (1921–1984), військового льотчика, учасника Другої світової війни;15 жовтня – 100 років із дня народження Дмитра Луценка (1921–1989), поета;20 жовтня – 100 років із дня народження Юрія Квітницького-Рижова (1921–1993), вченого, медика, нейрохірурга;25 жовтня – 150 років із дня народження Володимира Гордона (1871–1926), вченого, правознавця, академіка;25 жовтня – 110 років із дня народження Михайла Янгеля (1911–1971), вченого, конструктора ракетно-космічної техніки;30 жовтня – 110 років із дня народження Григорія Крука (1911–1988), скульптора, педагога;31 жовтня – 110 років із дня народження Олександра Ахієзера (1911–2000), вченого, фізика, академіка;1 листопада – 170 років із дня народження Івана Манжури (1851–1893), поета, фольклориста, етнографа;1 листопада – 160 років із дня народження Дніпрової Чайки (справжнє ім’я та прізвище – Людмила Василевська-Березіна) (1861–1927), письменниці;3 листопада – 110 років із дня народження Ростислава Волошина (1911–1944), полковника УПА, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;4 листопада – 110 років із дня народження Романа Клячківського (1911–1945), військового та політичного діяча, організатора і першого командира Української Повстанської Армії, керівника Української Повстанської Армії на Волині, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;6 листопада – 210 років із дня народження Маркіяна Шашкевича (1811–1843), письменника, громадського і культурного діяча, члена “Руської трійці”;6 листопада – 140 років із дня народження Сергія Остапенка (1881–1937), державного та політичного діяча, економіста;7 листопада – 200 років із дня народження Дмитра Пильчикова (1821–1893), громадського діяча, педагога, члена Кирило-Мефодіївського товариства;9 листопада – 130 років із дня народження Федора Ернста (1891–1942), історика, мистецтвознавця, музеєзнавця, репресованого;9 листопада – 100 років із дня народження Віктора Чукаріна (1921–1984), спортсмена, гімнаста, педагога, чемпіона Олімпійських ігор;14 листопада – 100 років із дня народження Кузьми Веремієнка (1921–2006), вченого, біохіміка;18 листопада – 140 років із дня народження Григорія Бондаря (1881–1959), бразильського агронома, ботаніка, ентомолога українського походження;18 листопада – 100 років із дня народження Дмитра Міщенка (1921–2016), письменника;19 листопада – 90 років із дня народження Володимира Ажажі (1931–2009) вченого, фізика, матеріалознавця, академіка НАН України;19 листопада – 90 років із дня народження Еммануїла Канера (1931–1986), вченого, фізика;23 листопада – 150 років із дня народження Антіна Кравса (1871–1945), військового діяча, генерал-чотаря УГА;25 листопада – 140 років із дня народження Абрама Маневича (1881–1942), художника;27 листопада – 120 років із дня народження Андрія Лазаренка (1901–1979), учасника бою під Крутами, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті, вченого, ботаніка;29 листопада – 140 років із дня народження Петра Ганжі (1881–1979), військового діяча, начальника дивізії Дієвої Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;30 листопада – 70 років із дня народження Назарія Яремчука (1951–1995), співака;2 грудня – 50 років із дня народження Павла Мазуренка (1971–2013), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;5 грудня – 150 років із дня народження Миколи Юнаківа (1871–1931), військового та громадського діяча, генерал-полковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;5 грудня – 90 років із дня народження Григора (справжнє ім’я – Григорій) Тютюнника (1931–1980), письменника, перекладача, педагога;6 грудня – 150 років із дня народження Миколи Вороного (1871–1938), письменника, перекладача, режисера, актора, громадського та політичного діяча, репресованого;7 грудня – 210 років із дня народження Миколи Устияновича (1811–1885), письменника, священика, громадського діяча;18 грудня – 90 років із дня народження Михайлини Коцюбинської (1931– 2011), літературознавиці, перекладачки;21 грудня – 220 років із дня народження Тимка Падури (справжнє ім’я та прізвище – Томаш Падура) (1801–1871), поета, композитора, торбаніста, автора української та польської пісні “Гей, соколи”;21 грудня – 160 років із дня народження Євгена Чикаленка (1861–1929), громадського та політичного діяча, мецената, публіциста;23 грудня – 100 років із дня народження Олексія Козаченка (1921–1976), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;25 грудня – 100 років із дня народження Михайла Колесниченка (1921–2002), військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України;26 грудня – 150 років із дня народження Євмена Лукасевича (1871–1929), дипломата, журналіста, лікаря, видавця, громадського та державного діяча, міністра охорони здоров'я Уряду УНР, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті;29 грудня – 130 років із дня народження Володимира Симиренка (1891–1938), вченого, селекціонера, помолога, педагога, репресованого;30 грудня – 150 років із дня народження Миколи Могилянського (1871–1933), дипломата, громадського і державного діяча, етнографа, антрополога;30 грудня – 100 років із дня народження Михайла Гринишина (1921–2016), композитора, хорового диригента, фольклориста, народного артиста України.III. Днів пам’яті:100-ті роковини від початку масового штучного голоду 1921–1923 років в Україні (День пам’яті – 27.11.2021);80-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29–30.09.1941, День пам'яті – 29.09.2021). Трагедія стала символом “Голокосту від куль” і символом нацистської політики знищення людей в Україні. Нацисти також вчиняли подібні злочини у Харкові (Дробицький Яр), Дніпропетровську (нині – місто Дніпро), Рівному (урочище Сосонки), Луцьку, Вінниці, Дрогобичі та інших місцях;75-ті роковини від початку масового штучного голоду 1946–1947 років в Україні (День пам’яті – 27.11.2021).IV. Відомих подій світової історії:75 років з дня створення Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культуриМатеріали по темі17.12.2020Надихають та мотивують: УІНП випустив настільний календар на 2021 рік про українських жінок17.12.2020Настільний календар на 2021 рік «Українські жінки ХХ століття»16.12.2020Які пам'ятні дати відзначатимемо на державному рівні в 2021-му: ВРУ ухвалила відповідну постанову15.12.2020УІНП порушив дисциплінарне провадження щодо держслужбовців, які використали антисемітське зображення12.12.2019Формування національної ідентичності та патріотизму проєктами Українського інституту національної пам’яті.
День партизанської слави
22 вересня 2021 рік
Німецько-радянська війна 1941-1945 років по праву називається всенародною. Безумовним підтвердженням цього є широкий розмах партизанського руху та героїзм патріотів-підпільників, які зробили свій неоціненний внесок у перемогу над нацизмом. Україна вже традиційно відзначає День партизанської слави як день вшанування подвигу та увічнення пам`яті партизан та підпільників у період Другої світової війни. Адже саме вони були тими, хто наближав перемогу, проводячи героїчну боротьбу у ворожому тилу.
22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки німецько-радянської війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України Леонідом Кучмою № 1020/2001 від 30.10.2001.
Це державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.
Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше 1 мільйону осіб - представників усіх народів Радянського Союзу, з них на території України - понад 500 тисяч (60 партизанських з'єднань, 1993 загони, і диверсійно-розвідувальні групи).
Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами під керівництвом Миколи Попудренка та Сидора Ковпака.
Як відомо, організація руху опору в Україні проти німецьких окупантів та їх союзників у 1941—1942 роках була пов’язана з величезними труднощами. Офіційна концепція війни «малою кров’ю на ворожій території», що панувала напередодні війни, не передбачала дій партизанських загонів.
До літа 1942 року на території України продовжувало діяти лише близько десятої частини створених владою підпільних груп, або лише дві тисячі осіб. В кінці 1941 року нетривалий час діяв загін в околицях Нікополя й Кривого Рогу (500 осіб), що мав завдання знищити не пошкоджені шахти, але окупанти цей загін швидко ліквідували. Така сама доля спіткала й загін, що діяв взимку 1941—1942 років біля Павлограда і на східній Дніпропетровщині (близько 400 осіб). Довше діяли партизани в Криму.
Партизанський рух в Україні набув масовості з кінця 1942 року. Такий активний спротив окупаційному режиму з боку мирного населення виник внаслідок нещадного терору, масових вбивств, геноциду єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи.
У 1943 році партизани контролювали лісні райони Північно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецьким підрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближенням Червоної армії восени 1943 року рух радянських партизанів в Україні пожвавився. Якщо на 1 січня 1943 року в Україні було 13300 партизанів (у 7 з’єднаннях і 155 самостійних загонах), то на 1 грудня 1943 року — вже 43500 партизанів. На початок 1944 року їх число зросло до 47 800 (близько 10% усіх партизанів в СРСР).
У травні-жовтні 1943 року загін Сидора Ковпака здійснив відомий рейд з Путивля через Волинь у Карпати з завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро.
У 1943 році пройшли також рейди менших загонів радянських партизанів: М. Наумова (на півдні Україні), Н. Мельника та О. Федорова (Правобережжя й Волинь). Партизанським формуванням розвідувального типу був загін Д. Медвєдєва, який діяв на Волині (частково на Львівщині та Грубешівщині) у 1942—1944 роках і виконав ряд терористичних актів проти окупантів, зокрема, убивство розвідником Миколою Кузнецовим у Львові віце-губернатора Бауера.
Після визволення України від нацистів та їх союзників партизани вели бої спільно з радянською армією, а згодом перейшли переважно у Польщу (частина на Словаччину), де відзначилася партизанська дивізія під командуванням П. Вершигори. Український партизанський штаб проіснував до 1 червня 1945 року; в кінці війни він керував радянськими партизанами у Польщі і Словаччині.
Окрему групу радянських партизанів в Україні становили невеликі загони та комсомольські підпільні групи, що виникали стихійно: «Молода Гвардія» на Донбасі, підпілля у Вінниці, загін капітана Кудрі у районі Диканьківських лісів та уздовж Ворскли. Майже 30 тисяч учасників руху опору загинуло або потрапило в табори смерті.
В цілому протягом війни партизани України знищили близько 500 тисяч гітлеровських солдатів і офіцерів, розгромили 467 ворожих гарнізонів, комендатур, штабів, пустили під укіс 5019 ешелонів з живою силою і бойовою технікою, підбили і захопили 1566 танків і бронемашин, 790 гармат, 13535 автомашин, 211 літаків.
Близько 200 тисяч партизан нагороджені орденами і медалями, в тому числі понад 127 тисяч - медаллю "Партизан Великої Вітчизняної війни" І та ІІ ступенів, 233 відважним народним месникам присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки німецько-радянської війни нанесли непоправні збитки живій силі, інфраструктурі та техніці противника, здійснили неоціненний внесок у наближення Великої Перемоги над нацистами та їх союзниками.
У 80-ті роковини масових розстрілів у Бабиному Яру у Києві 29 вересня о 12:00 в ефірі українських телеканалів оголосять хвилину мовчання.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. "29 вересня – 80-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 року). Ця трагічна дата є символом “Голокосту від куль” і символом нацистської політики знищення людей в Україні, цьогоріч вона відзначається відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.2020 № 1092-IX", - ідеться у повідомленні. Бабин Яр – це некрополь для більш ніж 100 тисяч цивільних громадян – як дорослих, так і дітей та людей старшого віку, військовополонених. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади.Нацрада наголошує, що 29 вересня українські телевізійні і радіоканали повинні припинити трансляцію комедійних фільмів, гумористичних передач, музичних кліпів, реклами та повідомлень, що містять аудіовізуальну інформацію гумористичного характеру.Читайте також: Штайнмаєр приїде в Україну на роковини трагедії Бабиного Яру"Також не повинно бути в ефірі музичних передач, що містять твори мажорного звучання, вікторин і розіграшів призів, музичних творів гумористичного характеру. О 12:00 в ефірі телерадіокомпаній оголошується хвилина мовчання, а перед хвилиною мовчання мовники мають поінформувати глядачів про події цієї моторошної сторінки людської цивілізації. Також у визначений час телерадіоорганізації мають розміщувати на екранах зображення палаючої свічки", - зазначили у Нацраді.Докладніше з правилами ведення мовлення телерадіоорганізаціями у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті можна ознайомитися за посиланням.Як повідомляв Укрінформ, 29-30 вересня 2021 року в Бабиному Яру у Києві відбудуться пам’ятні заходи, які організовують Український інститут національної пам’яті, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Інститут історії України НАНУ за підтримки Світового конгресу українців.
День гідності і свободи в Україні: історія свята, щирі побажання та тематичні листівки
Щорічно 21 листопада українці відзначають важливе національне свято.
День гідності та свободи 2021 / фото УНІАН
День гідності і свободи - свято, яке заснували в 2014 році за указом Петра Порошенка. Його прийнято відзначати щорічно 21 листопада. Встановлено його на честь Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013 року.
Історія свята
Свято стало наступником Дня свободи, яке відзначалося 22 листопада в честь Помаранчевої революції та було скасоване Віктором Януковичем. Днем свята обране 21 листопада - дата одразу двох визначних для України подій: президентських виборів 2004 року, які стали початком Помаранчевої революції, та початку Євромайдану.
День гідності та свободи картинки / фото pinterest.com
В 2004 році 21 листопада відбулися вибори президента, на яких Віктор Янукович переміг Віктора Ющенка. Результати виборів і фальсифікації обурили українців, і тисячі протестувальників зібралися на Майдані незалежності. Після кількох тижнів Помаранчевої революції Верховний суд назначив повторне голосування, на якому переміг Ющенко.
Через 9 років в 2013 році відбулися трагічні події на Майдані, які коштували життя багатьом громадянам. Тоді з 21 листопада тисячі громадян зібралися на Майдані незалежності з протестами проти курсу на Росію. Протягом трьох місяців протестувальники вимагали продовжити Євроінтеграцію та припинити застосування грубої сили до громадян. 18-20 лютого відбулися жорсткі сутички з протестувальниками. Десятки українців загинули, а президент Віктор Янукович втік з країни.
В честь подій Помаранчевої революції та Євромайдану встановлене сьогоднішнє свято. Воно прославляє волелюбність і мужність нашого народу, прагнення до демократії, вшановує національні інтереси держави і права людини.
Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні - Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло Ігор каже:
Комментариев нет:
Отправить комментарий